Глобальний ринок сільськогосподарської продукції входить у період, коли торговельні процеси дедалі більше залежать від геополітики, а не лише від попиту та пропозиції. Про це йдеться в аналітичному звіті Rabobank Agri Commodity Outlook 2026.Аналітики відзначають посилення розмежування у світовій аграрній торгівлі навколо двох головних центрів впливу — США та Китаю.
Усе частіше експорт продовольства використовується як політичний інструмент, а торговельні конфлікти, субсидії та інші державні рішення змінюють усталені логістичні маршрути. У результаті формується «фрагментована продовольча система», що може визначати глобальні торговельні процеси у найближчі роки.Держпідтримка сільського господарства зростає у багатьох країнах, включно з США, Бразилією, росією та Індонезією. Завдяки цьому пропозиція на світовому ринку залишається високою навіть за низьких цін, що може утримувати помірний рівень вартості зернових та олійних культур у 2026 році.У США скорочуються площі під соєю — до мінімального рівня за шість років, тоді як посіви кукурудзи досягають максимальних показників, подібних до тих, що фіксувалися ще у 1930-х роках. Бразилія та Аргентина також нарощують виробництво.
За відсутності суттєвих погодних ризиків підстав для різкого зростання цін аналітики не бачать.Rabobank прогнозує тривалий період невизначеності, у якому політичні рішення впливатимуть на аграрний сектор не менше, ніж економічні та виробничі чинники. Ймовірним є збереження значних відмінностей у цінах між регіонами через тарифи та торговельні бар’єри, а уповільнення світової економіки може обмежити зростання обсягів аграрної торгівлі. За прогнозами, у 2026 році глобальний ВВП може знизитися до 2,7%.
Джерело: https://agroreview.com/content/agropolitics/geopolityka-vyznachatyme-svitovu-agrarnu-torgivlyu/
